Усім увага! Ці організми розшукуються за втечу з вашої кишкової мікрофлори: Coprococcus та Dialister. Цим вони змусили вас в черговий раз думати, що все житті — «безвихідь і тлін». Нагорода за піймання — здорова психіка. Саме так: психічне здоров’я залежить не тільки від зовнішніх факторів, а й від бактерій, що живуть у кишківнику. І останні дослідження тільки підтверджують наявність «комунікації» кишкової мікрофлори з мозком через вісь «кишки-мозок» (gut-to-brain axis).

Як бактерії спілкуються з мозком?

Діалог між бактеріями та мозком (саме діалог, бо комунікація двонаправлена) через вісь «кишківник-мозок» може відбуватися трьома шляхами: через нервову, нейроендокринну або імунну системи. Медіаторами (або аналогами слів) у такому спілкуванні стають короткі ланцюги жирних кислот (наприклад, бутират), нейротрансміттери (серотонін, γ-аміномасляна кислота), гормони (кортизол), модулятори імунної системи (хінолінова кислота), тощо. Примітка редактора: Однак, варто пам’ятати, що субстратом для синтезу коротких жирних кислот є целюлоза, вона ж “клітковина” — складова структура рослин. Достатню кількість клітковини можна отримати, якщо їсти велику кількість “некрохмалистих”, гіпоглікемічних овочів.

Не дій мені на нерви!

Через нервову систему мікробіота або її метаболіти можуть безпосередньо впливати на ваш мозок та поведінку не тільки через активацію певних нервів (наприклад, блукаючого). Як вже було сказано раніше, мікробіота здатна синтезувати нейротрансміттери. Більше того, в організмі ссавців більш ніж 90% серотоніну та 50% дофаміну синтезується саме бактеріями кишечника. Так, подякуйте за це представникам родів Candida, Streptococcus, Escherichia та Enterococcus.

Одні гормони в голові

На мозок та поведінку також впливають жирні кислоти та поліаміни, які синтезують бактерії. Коротколанцюгові жирні кислоти (КЖК) як оцтова, пропіонова та масляна кислоти впізнаються рецепторами ентероцитів та ентероендокринними клітинами і таким чином впливають на нервову та імунну систему.

Психічні розлади та бактерії

Якщо у вашому кишечнику збільшилися кількість представників Streptococcus, Clostridiales, Comamonadaceae, Akkermansia, Rhosococcus, Oscillospira, Desulvibrio, Burkholderia, Collinsella, Corynebacterium, Dorea та Lactobacillus (а разом з ними і рівень оцтової та пропіонової кислоти, крезолу та глутамату) — вітаємо, у вас розлади аутистичного спектру. Насправді, дисфункція вісі «кишківник-мозок» може призводити і до шизофренії, біполярного розладу, хвороби Паркінсона, Альцгеймера, множинного склерозу і не лише.

Майбутнє за «мікробною» психіатрією?

Для створення препаратів нового типу нині працюють вчені зі всього світу. Вже пропонується відновлювати дисбаланс кишківкової мікрофлори та налагоджувати комунікацію між кишківником та мозком завдяки використанню пробіотиків нового класу — психопробіотиків. Чи буде це більш ефективним лікуванням? На мою думку, так. Адже, як казав Б.Коммонер: «природа знає краще». І ця ситуація — не виключення. Бережіть себе та свій мікробіом.

Джерела

  1. Про нейроактивний потенціал людської мікрофлори у Nature Microbiology, 2019
  2. Переосмислення психології з точки зору впливу мікробіоти кишківника на мозок, Frontiers in Integrative Neuroscience, 2019
  3. “Мікробіом — пропущена ланка у розумінні зв’язку кишківника та мозку” у Journal of Clinical Medicine, 2018