Як всі вже встигли зрозуміти, у нас в редакції є декілька оркодавів та їх саппортів, що активно підтримують наші зброїні сили та докуменують хроніку орко-українського спротиву ще з літа 2014. На відстані половини скрученого пальця є й такі, хто пережив гниття та тортури у “своїх”, в будівлі захопленого СБУ Донецька у травні того ж року. І зараз воюють в ТРО, вже без жодних ілюзій та надій на повторну вдачу. (Ір)раціонального страху теж нема й бути не може, якщо ви зробили максимум для контролю за ситуацією.

Що допоможе? Перелік є актуальним для представників “окопно-піхотних” спеціальностей та операторів гарячої лінії 0-0-0-0. Дисклеймер: думки суб’єктивні, збіги випадкові.

Пункт перший: ментальна база

В гострих умовах, твереза голова потребує зважених та надійних, однозначних та остаточних рішень. Таким рішенням може стати думка “я точно не потраплю в полон”. І це не афірмація, а можлива філософія вашого життя, якою варто ділитись та шукати однодумців. З такою філософією жити та працювати буде значно простіше. Адже ні полон та всі супутні пригоди, ні ваше визволення не буде проблемою батьків, рідних чи близьких. В критичний момент, у вас не виникне й гадки про сподівання на милість орків, про тюрму, про обмін. Є лише ви та ваш ворог. Наступні тези просто створять додаткові шанси на вашу безпеку та виживання. Про них, як правило, не думають ті, хто весь час сподівається шо “ну нє могут же оні” або “там разбєрьомся”. Люди з такими поглядами можуть бути вашими керівниками, тож вам доведеться думати за себе, не порушуючи статут та субординацію.

Фактори вашого контролю за ситуацією

1. Працювати в парах. Завжди. “Не звикати до колег, не запам’ятовувати імена, сподівайтесь лише на себе” — дуже пафосна та небезпечна порада, адже ви особисто теж можете втомитись до стану безконтрольного овоча. Тож мати друга, який пастиме вам дупу — гарно. Бажано, прийти в структуру одразу з таким другом. І мати спільну та надійну зону комфорту. Домовтесь про режим та графік сну. Душ/туалет — тримайте напарника в курсі. Межі приватності визначайте самі, але головне — бути під наглядом та наглядати за другом 24/7. У вас є комбат, під комбатом ротний, під ротним взводний, під взводним командир відділення. Під командиром відділення — ваша пара. І тим не менш. Кожна людина, в першу чергу, є просто людиною. Керівник не обов’зяково буде Тоні Старком, царем Леонідом чи якимсь-іншим мега-розумним суперменом. Ваш ротний може бути крінжовим 45річним мемером з чату вашого під’їзду, бо він закінчив військову кафедру й послужив одну ротацію на третій лінії в АТО в 2019. Уявіть, що він погано читає українською. Ніхєра не знає англійської. Не вміє гуглити. І, формально, саме він може відповідати за сотню новоприбулих. За формування оборони населеного пункту. За розставляння дозорів та вогневих точок. Ця людина може провтикати продумати план відходу й, в жаркий момент, забути попередити саме ваш дозор або бліндаж про відхід заздалегідь. Тож взаємний контроль є суб’єктивно кориснішим за зарозумілу самодостатність.
2. Орієнтуватись в структурі та намірах роти. За можливості, ставити питання по усій вертикалі вашого батальйону, залежно від вашої посади. Питати у безпосередньо молодших та у безпосередньо старших: що робити якщо. Хто поряд, на яких флангах. Це допоможе мінімізувати “людський фактор” та покращить ваше орієнтування на місцевосці. Також це допоможе виявити активних/пасивних, надійних/менш надійних людей у вашому оточенні.
3. Мати свого “неформального” наглядача на час сну. Йому не треба нікуди виходити й дублювати чатового, достатньо просто не спати й вслухатись в двіжуху ті 3-4 години, поки міцно спите ви. Сон стає коротшим але глибшим, бо вам спокійніше. Щоб додатково нічого не провтикати = спіть в навушниках (ейрподси + шапка, але я більше люблю масивні навушники) з будильником на час свого прокидання. Компаньйон може заснути та забути розбудити: як від втоми, так і від безалаберності.

   Найчастіші причини потрапляння в полон:

1) оперативне оточення (не залежить від вас).

2) пропущений або відсутній наказ на відхід (залежить від поінформованості та рішучості командування, а також від ворожих дій засобів РЕБ).

3) вичерпання або втрата боєкомплекту: шоб не втратити бк, припаси краще тримати в окремому окопі неподалік. Є адепти й протилежної точки зору, згідно з якою "ящик з БК може ловити уламки! не треба його прикопувати!" = ммм, ні. Ваше вище командування може не знати або проігнорувати факт втрати боєкомплекту (наприклад, через відсутність звіту від безпосереднього командування, бо йому соромно визнати що боєприпас так тупо проєбали). Тож у керівництва буде спотворене бачення адекватної ситуації. Ви не дізнаєтесь, що про фейл з бк вашої роти в батальйоні не в курсі. В батальйоні можуть не дізнатись, що у вас нема бк. У результаті, команда на зміну позицій може прийти не вчасно. Кого звинувачувати? Дурне питання. Краще слідкувати за робочими матеріалами самостійно.

4) відсутність палива або транспорту. У розвитку масштабного волонтерського руху є й свої мінуси: декому стало зручно та соціально-виправдано казати "ну ви е, пацани, рєшайтє сібє кальоса", аніж писати запити, клопотати про техніку та думати, шо б там для вас розмутити. Але ми зібрались тут не когось звинувачувати, а рєшать проблєми, тож... Намутіть собі ядерну жигу, ниву або газ-24. У цих корит вантажопід'йомність ~350-400кг. У модного лендкрузера = 560-610 кг. Якщо у вас є $5000 бюджету (по 1000 на пацана, 1 машина на взвод), то 2 тисячі краще вкласти в машину, а 3 тисячі — в ремонт. Сервіс та СТО є важливішим за марку (хоч євробляшні ауді та фольци показують себе достойно). У полон також можна потрапити, якщо ваше авто заглохне на відході під обстрілом — зупинитись та допомогти вам може бути неможливо. Інвестуйте в сервіс свого авто, не жлобіть. То ваше життя. Також попередньо розрахуйте вантажопідйомність вашого пепелацу та шо ше туди влізе. Пам'ятайте, 7 людей у екіпі = ~700 кг. Навіть для салонів модних джипів - то забагато. У фольца т4 вантажопідйомність 1200 кг. Як у 3х жиг. Самі вирішіть, що вам краще, бо по грошах воно майже однаково: Б/У позашляховик, 3 жиги чи 1 Volkswagen T4 Transporter. Безкомпромісним залишається лише необхідність сервісу та техогляду всіх одиниць обраного транспорту.

5) За можливості, дізнайтесь, що б ваш ротний робив, якби йому прийшов централізований наказ здаватись в полон. Рішення стосовно дій у таких ситуаціях повинні бути максимально безкомпромісними та одностайними поміж усіх службовців підрозділу.

5. Пишайтесь людьми та колегами, що карбують на собі патріотичні символи. На цих людей можна покластися та трохи поговорити про те, що ви теж у полон не плануєте за жодних умов.

6. У добровольчих підрозділах зі ставленням до полону безальтернативно простіше, ніж в ЗСУ та ТРО. У добровольців менше ілюзій, ніж у мобілізованих.

7. Єдиний сприятливий фактор у всіх побачених звірствах це те, що більша кількість люду починає сприймати русню без ілюзій. Від офіцерів та рядових ССО (слава богу, це факт!) до президентів та представників світових урядів (дуже хочу вірити). Так, не зважаючи на Бучу, Ірпінь, донецький IZONE (бейсіклі хіпстерський коворкінг та арт-простір, перетворений в катівню), Іловайськ... (а також: вбивства членів ОУН аж по 1956 рік, Розстріляне Відродження, Голодомор, воєнний комунізм, продрозкладку, Крути), — серед усіх верств українського суспільства досі були й певно будуть люди, для яких першою реакцією на звірства русні є "не можыд. быт."