Україна багата науковими талантами, проте, як показує практика, мати лише чудову ідею і дослідження — зовсім не достатньо для успіху. Вміти подати її — ось що важливо. Сьогодні «бути науковцем» означає не лише мати наукові доробки на регіональному рівні, але і співпрацювати з дослідниками всього світу, обмінюватись досвідом та постійно рухатись в ногу з часом. Активність наукового дослідження нерідко оцінюють за якістю та об’ємом публікацій у міжнародних фахових журналах та платформах. Водночас англомовна публікація за кордоном лякає наших колег. Або, щонайменше, навіює відчуття невпевненості. Мета цієї статті — допомогти науковцям відверто визнати слабкі сторони власних статтей, знайти легкі способи їх виправлення та мотивувати продовжувати писати на якісно вищому рівні.
Отже, перший крок, яким, на жаль, більшість нехтує — це планування ходу дослідження та процесу написання статті. Гарно спланована робота одразу говорить сама за себе — від ходу думок і стилістики до рівня дослідження і вагомих результатів. Тому перед написанням самого тексту дайте відповідь на наступні питання та не лінуйтесь написати план вашої роботи:
Чи актуальна тема мого дослідження?
Подивимось правді у вічі: вибрати неактуальну, проте просту для написання тему завжди легше, аніж провести оригінальні новітні дослідження. Як показує статистика, лише 15% об’єму успішних щорічних медичних публікацій є корисними та ефективними. І навіть, якщо станеться диво і статтю опублікує рейтингове видання, престижність журналу для публікації не виправить низьку конкурентоспроможність та застарілість дослідження, що вплине на кількість цитувань. Тому варто витрачати зусилля ефективніше.
Який найкращий формат подання мого матеріалу?
Клінічний випадок, оглядова стаття, оригінальне дослідження, тези – оберіть відповідний варіант та використовуйте стиль написання згідно з форматом.
Хто моя цільова аудиторія?
Знати особливості потенційних читачів — своєрідний бонус для автора. Не нехтуйте можливістю дізнатись, хто саме складає основний відсоток читачів обраного журналу — практикуючи лікарі яких спеціальностей, теоретики, науковці яких профілів, студентство чи загал. Відповідно до цільової аудиторії змінюватиметься як формат подання, так і професійна лексика зі стилістикою. В результаті, завдяки правильно підібраному формату, читач отримуєте максимальне розуміння публікації, а Ви — якісний фідбек та більший шанс опублікуватись у обраній періодиці.
Чи достатній обсяг літературного пошуку?
Загальні відомості по темі дослідження — це не забаганка редакторів, а допомога для Вас. Ґрунтовний літературний пошук дає чітке поняття про сучасний стан проблеми, підковує знання щодо фундаментальних праць та дозволяє уникнути повторювання ідентичних досліджень. Знання прогалин чи невивчених питань обраної теми може розширити почате дослідження. Використовуйте електронні бази наукових праць по типу Web of Science, Science Direct, Google Scholar, disserCat.
Яка якість англомовної версії статті?
Некоректний переклад англійською (як в граматичному аспекті, так і змістовному) визнаний найпоширенішою проблемою публікацій неангломовних авторів. Окрім правильності перекладу, існує проблема використання релевантних за міжнародними стандартами термінів та класифікацій. Крім того, окремі автори вдаються до машинного перекладу. Хоч Google Translator з кожним роком еволюціонує, однак, вочевидь, не є кращим варіантом. Шляхи вирішення: обов’язково знаходьте класифікації, гайдлайни та рекомендації, якими керуються у всьому світі; вживайте універсальну термінологію, уточнюйте переклад використаних абревіатур; зверніть увагу на використання британського чи американського варіанту англійської мови в обраному журналі; використовуйте пасивні форми дієслів та уникайте складносурядних речень. Зрештою, зверніться за допомогою до профільного англомовного перекладача з метою оглянути/допрацювати кінцевий варіанту тексту – результат буде цього вартим.
Не менш важливі пункти підготовки включатимуть питання етики (чи не суперечать ваші твердження етичним нормам?), методи статистичної обробки матеріалу (відповідність параметричних/непараметричних критеріїв аналізу стосовно вашої вибірки, статистична значимість, наявність кореляції, дискриптивність та наглядність представлених результатів?). Якщо над дослідженням працює група науковців, вирішіть питання особи, яка працюватиме над текстом і має найбільший досвід публікацій. Це важливо для дотримання чіткого стилю написання.
На наступному етапі у вас вже є готовий текст, проте він не упорядкований. Пам’ятайте, що вагому статтю характеризують чіткість, лаконічність та логічність викладення матеріалу, а для її затвердження редакторами — повне виконання правил публікацій.
Структура наукової публікації була визначена ще в 1950 році у вигляді IMRAD:
- introduction – вступ (чому ми почали писати?)
- methods – методи (що ми зробили?)
- results – результати
- discussion – обговорення (що все це означає?). Крім основний розділів, скелет статті складають також TAKAR:
- title – назва
- abstract – анотація
- key words – ключові слова
- acknowledgements – подяка
- references – посилання.
Критичні моменти
• Назва — це інформативне, стисле та легке для сприйняття речення, яке розкриває сутність дослідження. Не вживайте в ній скорочень, включіть ключові слова, а складні терміни замініть простішими — назва не лише приверне увагу, але і змусить читати далі. Примітка редакції: у 2018 модно думати про SEO-friendly заголовки, що дозволяють легко знайти саме вашу статтю за ключовими словами.
• Дані про автора мають відповідати міжнародним стандартам світової наукової спільноти (науковий ступінь, сфера дослідження). Важливо вказувати можливі шляхи комунікації з автором. Якщо ви зацікавлені в отриманні відгуків, вкажіть e-mail, номер телефону, посилання на сайт дослідної інституції, свої аккаунти у соціалках. • Анотація може бути структурованою та неструктурованою. Вона має містити всі ключові слова, принципові результати та висновки. Вживайте короткі речення без абревіатур. Для того, щоб вашу статтю в подальшому легко знаходили в базах даних, використовуйте ключові слова з переліку MESH (Medical subject headlings) та скорочені назви статей з Medline (Index Medicus).
• В результаті літературного пошуку, у вступі рекомендовано зазначати до 5 фундаментальних джерел стосовно обраної теми. Включіть дискусійні, проблемні стани теми, вкажіть на недостатність досліджень окремих питань, порівняйте відмінні дані різних авторів. У цьому розділі ви викликаєте інтерес читача до розв’язки основних проблем дослідження, тож не повинні втратити його увагу до останніх рядків.
• Поставтесь до розділу «методи» як до подачі стратегічних дій задля вирішення питань дослідження. Це не сухий перелік назв статистичних та спеціальних методів дослідження, а свого роду методичка, лабіринт, через який саме ви проводите читача та пояснюєте чому саме таким шляхом потрібно іти, щоб, в ідеалі, відтворити ваші результати. Деталізуйте кожен крок, пояснюйте суть методик, вказуйте посилання на їх авторів, назви програм для зібрання та обробки даних та реальні умови проведення дослідження.
• Результати вказуйте послідовно, в логічному порядку, чіткими і лаконічними реченнями. Керуйтесь правилом: одне речення — одна думка. Не дублюйте інформацію з тексту в таблицях чи ілюстраціях, адже вони повинні містити додаткові дані. Вказуйте також неочікувані та негативні результати, робіть акцент на принципово нових даних у вигляді фактів, без суб’єктивних коментарів ( вони входять до складу «обговорень»).
• Вдалі висновки — це коли кожний пункт віддзеркалює завдання дослідження. Побудуйте міст між завданнями/питаннями та отриманими результатами — і вони не матимуть жодних зауважень. В обговореннях не бійтесь висунути власні теорії, якщо вони підтверджуються достовірними даними. Порівняйте отримані дані з іншими роботами сучасності, знайдіть спільні і відмінні риси, дискусійні аспекти. Описуйте план подальших досліджень та перспектив, визнайте, які аспекти вашої роботи потребують подальшого дослідження. • Перед переліком літератури подякуйте тим, хто був задіяний у процесі створення статті на будь-яких етапах: від пошуку літератури до рецензії статті. Ознайомтесь з умовами публікації, якщо ваше дослідження проводилось за кошти грантової організації/мецената.
• Кількість посилань зазвичай зазначається в умовах. Робіть акцент не на кількості джерел, а на їх якості. Надавайте перевагу саме статтям у вагомих виданнях, а не тезам чи посібникам. В жодному разі не скорочуйте кількість авторів, назви журналів та номери. Правильність оформлення літератури також свідчить про професійну компетентність автора. Найуживаніші стилі цитування в міжнародних виданнях – це Vancour (для тез) та Harward (для статей), які принципово відрізняються від вітчизняних. Для автоматичного цитування використовуйте програми по типу RefMe чи Mendeley Desktop. З повним переліком програм та правилами різних стилів цитувань дізнайтесь більше на http://citationstyles.org.
Після перевірки роботи на граматику, синтаксис, лаконічність — запропонуйте прочитати її декільком досвідченим колегам без вашої присутності. Їхні зауваження, критика та обґрунтовані коментарі допоможуть зробити текст статті читабельнішим та безперечно якіснішим.
Пам’ятайте: техніка написання, як і техніка в хірургії, вимагає постійного досвіду та практики. Почати писати може будь-хто, проте дійти до досконалості можуть лише віддані своїй справі!
